Рік і п'ять місяців тривоги, очікування та сподівання. Невідомість розривала та шматувала свідомість найрідніших Героя Миколи Олександровича Поручника, а у серці жевріла надія, що воїн живий...
А сьогодні, 20 жовтня 2024 року, тіло загиблого захисника України усією громадою проводжали в останню земну дорогу.
Офіційно рядовий 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Микола Олександрович Поручник, 1978 року народження, загинув в бою за незалежність та свободу України в районі населеного пункту Лиман Перший Куп'янського району Харківської області 21 травня 2023 року.
Мужній воїн з честю та гідністю виконав свій обов’язок громадянина, патріота щодо захисту своєї держави. До останнього залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині.
Зустрічали Героя навколішки, виказуючи шану та вдячність за подвиг заради мирного майбутнього рідної землі та кожного з нас.
Осінні квіти вкривали домовину воїна, як останній дарунок земного життя. І погідне осіннє сонечко ніби втішало безмежний смуток родини, хоч біль від цієї втрати - назавжди, бо не лікує його навіть час.
Скорботним кортежем тіло Героя спочатку доправили до рідного дому, де востаннє з ним прощалися найрідніші та усі, хто постійно спілкувався у мирному житті.
Згодом велелюдна процесія вирушила у центр міста, де біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.
Віддати шану військовому прийшли його земляки, побратими, знайомі, сусіди, однокласники, представники місцевої влади та духовенства.
Війна, підступно розпочата російським агресором, приносить у громаду все нові та нові жертви. Героями стають наші земляки, які мужньо захищають рідну землю і кожного з нас. І віддають у цій боротьбі найдорожче - своє життя. Тому кожен повинен усвідомити: боротися маємо разом. Воїни захищають нас на передовій, ми ж маємо щодня підтримувати їх добрими справами, донатами, молитвою. Війна стосується кожного українця, а не лише тих, чиї рідні зараз на передовій.
З таким усвідомленням мусимо починати кожен новий день, і лише тоді спільна боротьба принесе очікуваний результат. Бо українці - незламні та непереможні! Це доводять наші мужні захисники щоденним протистоянням з ворогом, за ці переконання віддають своє життя.
Відспівали загиблого захисника України Миколу Поручника у храмі Архистратига Михаїла. У спільній молитві священники та присутні просили прийняти душу невинно вбитого Героя у Царство Небесне, адже він виконав одну з найголовніших Божих заповідей - віддав життя за своїх ближніх і за Україну.
Поховали загиблого Миколу Поручника з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Бережімо у своїх серцях світлий спомин про Героя-земляка, пам'ятаймо про його пожертву заради Перемоги, заради кожного з нас!
Вічна пам'ять захиснику України Миколі Поручнику! Слава Україні!